1. На Вашу думку, чи змінилася в Україні ситуація з розповсюдженням ССЗ протягом останніх років? Якщо взяти до уваги, що за офіційною статистикою у 2021 році у порівнянні з 2020 показник смертності від ССЗ виріс приблизно на 2% (з 62 до 64%)?

Серцево-судинні хвороби і, зокрема, інфаркти міокарда та мозкові інсульти вносять найбільший вклад серед окремих хвороб у структурі причин смерті у країнах Європи. Про це свідчать офіційні дані Європейського кардіологічного товариства, оприлюднені в грудні 2019 року. Згідно з цими даними, в структурі причин смерті на кардіоваскулярні хвороби припадає принаймні 40-45% усіх фатальних випадків.

  1. Які зараз основні тенденції щодо ССЗ (чи помолодшав інфаркт, інсульт тощо)?

За даними багатьох обсерваційних досліджень, вік дебюту серцево-судинних захворювань в Україні молодший, ніж в країнах Західної Європи та Північної Америки. Значна поширеність хвороб, пов’язаних з атеросклерозом, насамперед ІХС і молодший вік їх початку обумовлені більшим тягарем і недостатнім контролем факторів ризику, таких як артеріальна гіпертензія, дисліпідемія, ожиріння, низька фізична активність і цукровий діабет. Досвід розвинутих країн свідчить, що саме корекція факторів ризику в популяції чинила найбільший сприятливий вплив на показники захворюваності та смертності. Наявність вказаних фонових факторів ризику асоціюється також з вагомим підвищенням ризику тяжкого перебігу коронавірусної інфекції.

  1. Чи впливає коронавірусна інфекція на стан пацієнтів схильних або маючих ССЗ? Яким чином?

Цікаво, що в 2020 році, вже під час пандемії, абсолютна кількість померлих від хвороб серця та інсультів у США суттєво збільшилась. Очевидно, вказаний феномен можна оцінювати як непрямий наслідок пандемії. Він обумовлений не лише зменшенням кількості госпіталізацій та реваскуляризаційних втручань при гострих коронарних синдромах, а й обмеженням можливостей контролю за станом пацієнтів зі стабільною ІХС, зменшенням кількості діагностичних процедур (наприклад, навантажувальних тестів та коронарографій), а також суттєвим погіршенням прихильності до виконання рекомендацій лікаря з корекції способу життя та фармакотерапії.

  1. Яку роль відіграє успішно проведена функціональна діагностика серед усіх етапів лікування патологій серця?

Методи функціональної діагностики загалом мають ключове значення для успішного ведення пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Зокрема, інформація, отримана з допомогою технологій моніторингу ЕКГ, є базисною для прийняття рішень щодо антиаритмічної терапії та імплантації пристроїв. Останнім часом найбільшу увагу привертає діагностика безсимптомних порушень ритму, таких як фібриляція передсердь, з позицій визначення доцільності антикоагулянтної терапії у пацієнтів з факторами ризику тромбоемболічних ускладнень, після проведених процедур кардіоверсії чи катетерних втручань. Наполегливий пошук аритмій з допомогою 48-72-годинного безперервного моніторингу ЕКГ (а в деяких випадках – тривалістю до тижня) здійснюється також у пацієнтів з інсультами нез’ясованого генезу – приблизно в кожного п’ятого-шостого з них виявляють епізоди фібриляції передсердь. Пріоритетною зараз є також тематика субклінічних аритмій, виявлених з допомогою імплантованих пристроїв.

  1. Чи є різниця (чи важливо) яким обладнанням (виробник, якість, кількість функцій) користується лікар для діагностики проблем пацієнта і правильної постановки діагнозу?

Безумовно, «комфорт» і якість практичної роботи лікаря суттєво залежать від наявності відповідного обладнання та його програмного забезпечення. Ясно, що цей аспект має величезне значення і для самого пацієнта, його довіри до отриманої інформації та наданих рекомендацій. Врешті-решт, від цього значною мірою залежать результати лікування наших пацієнтів. Функціональні методи дослідження, зокрема, навантажувальні тести відіграють величезну роль у якісному веденні пацієнтів з підозрою на стабільну ІХС. Отримана з їх допомогою інформація є принципово важливою для коректного встановлення діагнозу і оцінки потреби в коронарографії, а відтак, реваскуляризаційних інтервенцій. У великих рандомізованих дослідженнях і спостереженнях з клінічної практики «функціональна» стратегія обстеження пацієнтів (з проведенням навантажувальних тестів) не поступалася «анатомічній» (з акцентом на ранню оцінку анатомії вінцевих артерій методом КТ-ангіографії) за клінічними виходами.

  1. Існує думка, що наші лікарі набагато кращі за західні, але західне устаткування в клініках набагато перевершує українське. Чи згодні ви з цим?

Можу з упевненістю стверджувати, що рівень обладнання для функціональної діагностики в українських закладах охорони здоров’я останнім часом суттєво покращився. Я можу судити про це не лише на основі досвіду практичної роботи в Інституті серця – одній з найкращих вітчизняних клінік, а й як завідувач кафедри у системі безперервного професійного розвитку лікарів. До мене регулярно звертаються головні лікарі та обласні експерти з кардіології і функціональної діагностики з проханням щодо підготовки спеціалістів з ехокардіографії, холтерівського моніторування ЕКГ, функціональних тестів. Адже для роботи на якісному сучасному обладнанні потрібно постійно готувати відповідних спеціалістів.

  1. Невдовзі відбудеться масштабна для України конференція «Дні аритмології в Києві», якого результату ви від неї очікуєте?

Конференція «Дні аритмології в Києві» є масштабною подією, яку ми проводимо вже 13-ий рік поспіль. Для нас традиційно це – найважливіша конференція року. Цей форум відзначається практичною спрямованістю, а його тематика чітко віддзеркалює основні тенденції розвитку світової аритмології з позицій доказової медицини. У форумі беруть участь безперечні лідери української інтервенційної аритмології, які працюють у провідних центрах Києва, Одеси і Харкова, «лідери думок» в кардіології і аритмології з Івано-Франківська, Луцька, Запоріжжя. Однією з родзинок цьогорічного форуму стане участь одного з провідних турецьких аритмологів – професора Еміна Оскана, який працює в університеті міста Ізміра. Форум пройде в режимі онлайн, його програма  вже оприлюднена на нашому сайті www.fd.org.ua, участь безкоштовна. Всі учасники, які підключаться до перегляду конференції і заповнять під час засідань спеціальну реєстраційну форму, отримають відповідні сертифікати. Отже, запрошуємо всіх бажаючих на «Дні аритмології» в Києві 18-19 листопада 2021 року!

ecg-admin

Author ecg-admin

More posts by ecg-admin

Leave a Reply

×
×